Єврейські поховання в Кульчинах – це історична спадщина села і Красилівської територіальної громади

Біля меморіалу воїнам загиблим у Другій світовій війні

Село Кульчини – це було колись велике містечко (так так містечко, а не село), яке славилося своїми ярмарками, яких у різні роки нараховувалось від 5-ти до 13-ти. Про кульчинські ярмарки не раз розповідалося навіть у “Петербурзьких відомостях”. В окремі роки на ярмарках Кульчин продавалося до 10 тисяч коней. А в самому селі проживало три громади: українська, польська та єврейська. В селі діяв костел, синагога та церква (сьогодні діє тільки церква).

На фото: Микола Пекарський, працівники відділу охорони пам’яток (Хмельницька ОДА) та відділу культури (Красилівська міська рада) біля меморіалу воїнам-односельчанам загиблим у Другій світовій війні та надгробного каменя знайденого на колишньому новому єврейському кладовищі. с.Кульчини, 26 червня 2018 р.

Згасання села в період радянської влади

Жителі села, на протязі багатьох віків разом мирно жили та будували свій побут. Містечко економічно розвивалось, а його географічне положення сприяло мирному та відносно безпечному існуванню його жителів. Але, з приходом більшовиків в 1920-х р. економічне життя містечка починає поступово згасати. Закриваються крамниці, проводиться колективізація та розкуркулення. Всередині 20-х років 20 ст. Кульчини, як і інші містечка, втрачають свій статус і перетворюються на звичайне село. В цей же період закриваються всі храми та припиняється богослужіння. Потім в село прийшов голодомор, який скосив не мало жителів.

Німецька окупація та Голокост

Великим ударом для села стала німецька окупація – в село прийшов страх та смерть. На початку 1942 р. в селі створюється гетто, в якому концентрують всіх євреїв. Деякі з них, загинуть в цьому гетто від голоду та жорстокого поводження, а їх тіла будуть викинуті неподалік гетто в яру (сьогодні ці місця ніяк не відзначені та не окультурені). А більшість мешканців кульчинського гетто (а також Красилівського гетто) німці при підтримці поліцаїв в липні 1942 року розстріляють в лісі, неподалік с.Манівці. Тоді загинуло близько 5 тис. чоловік. Сьогодні, під Манівцями на місці розстрілів стоять оновлені пам’ятні меморіали.

Свідоме післявоєнне знищення об’єктів, що відносяться до єврейської історії

Після війни всі єврейські будинки в Кульчинах були знесені екскаваторами, а на єврейських кладовищах були вилучені всі надгробні камені (мацеви) та використані для особистих господарських потреб. Залишився тільки один важкий надгробний камінь – німий свідок величної, але разом із тим трагічної долі єврейського народу в Кульчинах. Вже в радянські часи, власник поля, де було колись нове кладовище відтягнув трактором того каменя в сторону, щоб він не заважав засівати на святому місці с/г культури (всі забули про правила благоустрою кладовищ та поняття санітарно-захисної зони?). Сьогодні там росте пшениця і інші культури. Так було втрачене єврейське нове кладовище, на якому до Другої світової війни ще хоронили людей та читали поминальні молитви.

Але, штучна, свідома та безвідповідальна руйнація не обминула і старе єврейське кладовище, яке знаходиться на пагорбі за селом. Спочатку, місцеві жителі вилучили всі мацеви, а потім вже і місцева сільська влада включилась в цю руйнівну роботу. Тони землі разом з кістками були вивезені для покращення сільських доріг. Сьогодні, на зплюндрованому єврейському кладовищі продовжується добування глини та подальша руйнація пагорбу. В місцях добування глини виявлені числені розкидані людські кістки.

Чи можливо в Кульчинах відновити пам’ять про єврейських мешканців села?

Місцевий історик Северенюк Дмитро Якович поділився зі мною своїм задумом: в пам’ять про євреїв він хоче поставити в селі пам’ятник. Це добрий та благородний задум, бо історію потрібно пам’ятати та шанувати пам’ять тих, хто тут проживав.

Але, на мою думку, встановлення тільки пам’ятника не вирішує весь комплекс пам’яткоохоронних проблем. Виникають питання: що робити з територією старого єврейського кладовища, а що робити з місцями де можуть бути братські могили жертв Голокосту і т.д.?

Якщо нічого не робити, то через деякий час ми остаточно втратимо старе єврейське кладовище. Там можуть продовжувати знімати шари грунту, копати глину, чи навіть будувати будинки. Замовчувати та закривати очі на такий стан речей – це не вихід. Потрібен комплексний підхід для вирішення цих питань.

Звернення до Відділу охорони пам’яток в Хмельницькій області

13 червня 2018 р. я написав листи-звернення в Відділ охорони пам’яток в Хмельницькій області та міському голові Красилівської ОТГ. В листах я зазначив, що в с.Кульчини на місці старого єврейського кладовища виявлені людські кістки, а також можуть бути могили жертв Голокосту.
Я попросив працівників відділу охорони пам’яток виїхати на місце та провести обстеження. Також, я підняв питання про надання кладовищу та братським могилам пам’яткоохоронного статусу.

26 червня 2018 р. працівниками Відділу охорони пам’яток при Хмельницькій ОДА та відділу культури при Красилівській ОТГ було проведено обстеження території старого єврейського кладовища та місць, де можуть знаходитись братські могили жертв Голокосту. Ними був підтверджений факт наявності людських кісток в місцях добування глини на території старого єврейського кладовища. Також, пам’яткоохоронцями було рекомендовано провести дослідження цих територій для подальшого взяття їх під охорону держави. Все це було зазначено в акті обстеження.

На жаль, Відділ культури та Відділ охорони пам’яток не мають відповідних ресурсів та обладнання для проведення таких досліджень, тому мені було рекомендовано звернутись до відповідних громадських організацій, що займаються пошуковими роботами.

Рекомендую прочитати:  В Кульчинах георадаром досліджували територію колишнього старого єврейського кладовища

Щоб надати статус історичної пам’ятки, необхідно спочатку провести дослідження

В липні 2018 р. я отримав офіційний лист-відповідь від Управління інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької обласної державної адміністрації.

Цитую фрагмент:

Для підтвердження наявності зазначених місць масових поховань жертв нацизму та визначення їх меж необхідно провести сканування шарів грунту та археологічні шурфування цих земельних ділянок. Рекомендуємо звернутись до спеціалізованих установ щодо проведення зазначених пошукових робіт. В разі підтвердження наявності згаданих місць поховань жертв нацизму фахівцями буде розглянуто питання щодо надання їм статусу пам’яток місцевого значення.

Тобто, перед тим, як говорити про взяття історичного місця під охорону і надання цьому місцю статус історичної пам’ятки, необхідно спочатку провести дослідження, які підтвердять наявність захоронень.

В моєму випадку, такі дослідження були обов’язковими, тому що, на території цвинтаря відсутні будь-які ознаки поховань (відсутні надгробні плити та камені, знаки, нагромадження землі і ін.).
Є спогади старожилів та місцевих жителів. Але, їх недостатньо для взяття колишнього кладовища під охорону. А братські могили (їх дві), то тим більше потрібно досліджувати.

Всього в Кульчинах 4 об’єкти, які я хочу дослідити:

  1. територія нового єврейського кладовища – сьогодні тут поле, що засівається с/г культурами;
  2. територія старого єврейського кладовища – збереглось, але поступово руйнується;
  3. братська могила, що знаходиться поруч старого єврейського кладовища (загинуло близько 100 чол.);
  4. братська могила, що знаходиться поруч Меморіала.

Є два основних варіанти, як можна довести наявність захоронень:

1) Провести археологічні розкопки – проводити їх має право особа, яка має відповідні дозвільні документи на проведення таких робіт. Розкопки можуть зайняти велику кількість часу та ресурсів.

2) Провести сканування грунту георадаром – проводити таке дослідження має право організація, в якої є відповідні дозвільні документи.

Спочатку був задум провести археологічні розкопки в місцях захоронень жертв Голокосту біля сільського Меморіалу. Я навіть знайшов спеціаліста, який може керувати такими роботами. Але, через те, що останки жертв знаходяться на значній глибині біля 5 м. і ці захоронення розкидані по всьому схилу біля Меморіалу воїнам-односельчанам – це буде потребувати значних матеріальних витрат і часу. Тому я відмовився від цього варіанту. Потрібно було шукати інші варіанти.

По рекомендації Сергія Шпаковського я звернувся до Громадської організації «Слава і пам’ять Європи» (м.Хмельницький) в особі Романа Міщишина. Дана організація має всі необхідні документи від Міністерства культури України на проведення пошукових робіт під землею та під водою. Їхні висновки являються офіційними і можуть в подальшому бути використані в пам’яткоохороній діяльності, що і буде мною зроблено.

Перед проведенням сканування ми попередньо виїхали на місце, все оглянули та домовились про співпрацю.

Читайте далі В Кульчинах георадаром досліджували територію колишнього старого єврейського кладовища

Результати

Територія колишнього нового єврейського кладовища (об’єкт на мапі під №1) сьогодні використовується в с/г цілях. Враховуючи давні та інтенсивні використання цієї ділянки, мабуть, вже недоцільно ставити питання про дослідження цього місця.

Кукурузное поле за селом

Фото: на місці нового єврейського кладовища росте кукурудза.

На території колишнього старого єврейського кладовища (об’єкт на мапі під №2) провели сканування шарів грунту за допомогою георадару та металошукачів. Але, через брак коштів та спонсорів отримані дані так і не були розшифровані та проаналізовані. Сьогодні це місце ніяк не облагороджене та не захищене від подальшого руйнування.

Місце братської могили жертв Голокосту (об’єкт на мапі під №3), що ймовірно може знаходитись поруч старого єврейського кладовища також відсканували за допомогою георадару та металошукачів. Але, наявність поховань не була підтверджена висновками фахівців через брак коштів. І взагалі, це місце викликає сумнів. Можливо, братська могила знаходиться далі. Взагалі, інформація про ймовірні поховання йде від старожилів села, які вже давно померли. Інших джерел, що підтверджують цю інформацію немає. Також, потрібно врахувати те, що пагорб де знаходиться старе єврейське кладовище зазнав значних спланованих руйнувань. Частина пагорбу та частина верхнього шару грунту були використані для підсипання місцевих доріг. Географія місцевості змінилася.

Дослідження поховань жертв Голокосту біля Меморіалу (об’єкт на мапі під №4) видається складним через особливості рельєфу та можливих поховань на значній площі. В 1942 році тут були глибокі урвища, куди хаотично скидали тіла померлих мешканців Кульчинського гетто. Залишки скелетів та фрагменти людських кісток можуть знаходитись на глибині 3-5 метрів. Для дослідження потрібно проводити розкопки. А виконання таких робіт потребує значних людських та технічних ресурсів. Більше того, є ймовірність підтоплення місць розкопок підземними водами. Враховуючи всі ці фактори я не бачу доцільності та можливості проведення досліджень на місці.

р.Понора

Фото: недалеко від Меморіалу, за схилами, протікає річка Понора.

Вид на меморіал

Фото: Глибоко в землі на цих схилах, навколо Меморіалу, хаотично поховані десятки людей. Точні місця захоронень невідомі.

Місцевий краєзнавець Северенюк Дмитро Якович запропонував ідею встановити в селі хоча б пам’ятну стелу (знак), яка буде нагадувати всім про єврейських мешканців села та його історію. Я рахую, що для встановлення такого пам’ятного знаку існує більш ніж потрібно різноманітних свідчень та доказів, що підтверджують історичність подій, пов’язаних з єврейською громадою села та Голокостом в цих краях. Але, знову ж таки, для реалізації цих задумів потрібні кошти та підтримка зі сторони влади та небайдужих людей.

Микола Пекарський

Допомогти проєктуВам подобається сайт Красилів Єврейський? Ви можете підтримати наш проєкт.
Підтримати!
Підписатися
Сповістити про
guest
0 коментарів
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі