Люди, пережившие Холокост, будут с нами не вечно. Но память о том, что они пережили, должна остаться с нами.
Пан Ги Мун, Генеральный секретарь ООН
Прокурору Бершадского района Советнику юстиции тов.Чижевскому П.А. от гр-на Вайнера Аркадия Петровича, 1927 года рождения, чл.КПСС, жителя г.Бершадь, ул.50 ВЛКСМ 10, работающего начальником Бершадского межрайонного
Я, Вайнер Аркадий Петрович, родился 22 апреля 1927 года в селе Манивцы Красиловского района Хмельницкой области. Нас было семеро: отец, мать, три сестры, брат и
Розривалися нерви і жили, Чорний кужіль блакить заснував, Ще коли ви йшли до могили, Сам Господь на вас руку поклав. Петро Савчук Їх було семеро:
Лист від учнів 7-го класу Манівецької школи та Гринчака О.
На протязі 99-2000 рр. Фаїна Грубер переписувалась з Красилівським державним районним архівом в особі Качуровської Людмили Миколаївни.
Війна. Що може бути жорстокішого і страшнішого? Це кров і смерть, безмежні страждання і забране здоров’я… понівечені людські долі і масове сирітство… Якраз 50 років,
Я, Шехтман, Савчук, Грубер Фаїна, Ганна Михайлівна родом с Кузьмина Красилівського р-ну Хмельницької обл.
Список Містечок жертв геноциду в лісі Манівці і на полі Росолівці Красилівського р-ну Хмельницької обл.
Шановні г-а Штиборовецької сільської Ради! До Вас звертається був. в’язня гетто м.Красилова 41-42 рр.
Шановний, Олександр Васильович! Ви пишите Книгу історії села Кузьмин. До Ковбасюк Д.А. треба дописати її чоловіка Ковбасюка Івана Савовича. Без його дозвілу вона не могла
Уважаемые друзья из Хэсэд Авот! Опять мой земляк Корман Г.Е. прислал вырезку в газете Хэсэд Авот “От всей души”. Опять без слез не обошлось. От
Часто пам’ять повертає мене до подій 40-річної давності. Родом я з Кузьмина Красилівського району. Вчителювала у Старокостянтинові. Тут і застала мене війна. Через тяжку хворобу
Стаття про Грубер Фаїну в газеті “Світло Жовтня”, 09.02.82 р.
Інтерв’ю з Грубер Фаїною. Газета “Життя Старокостянтинівщини”, 28 квітня 1983 року.
Стаття про Грубер Фаїну в газеті “Життя Старокостянтинівщини”, 03.05.95 р.
B двух бесчеловечных акциях 1942 годa – в июле и сентябре (в канун Рош hа-Шана), — было уничтожено около 5000 мужчин и женщин, стариков и детей, виновных только в том, что они были евреями. Чудом уцелело лишь несколько узников Красиловского и Кульчинского гетто.
