Проскурів визволяли 25 героїв Радянського Союзу
Сьогодні, 25 березня відзначається 70-річниця визволення Хмельниччини від фашистських окупантів. Мало хто знає, що у боях за звільнення нашої області брали участь 25 Героїв Радянського Союзу.
Ювілейна дата стала поштовхом для того, щоб створити у місті Алею Слави. Ініціатором встановлення стел з іменами героїв-визволителів виступив учасник Великої Вітчизняної війни, полковник Радянської армії у відставці Микола Рязанцев.
– Я хочу, щоб бодай через 70 років хмельничани все ж таки дізналися імена та побачили портрети тих, хто поклав життя за їх мирне світле майбутнє, – каже 88-річний ветеран.
За словами Миколи Рязанцева, він багато разів зустрічався з учнями та студентами на уроках мужності, спілкувався з викладачами, з представниками громади міста, але ніхто не міг назвати точної цифри, скільком визволителям області було присвоєно високе звання Герой Радянського Союзу.
– На жаль, у зв’язку з відсутністю повної інформації в підручниках з історії, в освітніх програмах середніх та вищих навчальних закладів ні учні, ні викладачі не мають уяви про героїзм свої попередників в роки Великої Вітчизняної війни. Вони не знають про ті страшні битви та подвиги воїнів, які визволяли Хмельницьку область, її села та міста від фашистів. Німці за 33 місяці окупації знищили 480 тисяч безневинних людей, більше 117-ти тисяч дівчат та юнаків угнали в рабство, – розповідає ветеран.
Більше п’яти років Микола Рязанцев збирав інформацію про героїв, працюючи з документами в бібліотеках, архівах, музеях не тільки України, а й Росії. По крихтах, відслідковуючи всі етапи та хід бойових дій радянських військ з визволення Хмельницької області. Таким чином він встановив 23 прізвища воїнів та описав їх подвиги у своїй книзі «Победный март 1944 года на Подолье». А нещодавно до когорти героїв-визволителів, яким було присвоєно звання Герой Радянського Союзу за подвиги на хмельницькій землі, додалося ще два імені, які також віднайшов Микола Рязанцев.
– Я підняв масу архівних документів і знайшов накази Президії Верховної Ради СРСР, які підтверджували присвоєння цього високого звання 25-ти воїнам та партизанам. І хочу, щоб хмельничани ці імена знали та пам’ятали, – каже полковник.
Ідею створити у місті Алею Слави ветеран війни виношував давно. І саме цього року вона має втілитися у життя. Посприяв цьому головний архітектор міста Віктор Дунаєвський. Вже виготовлені ескізи та завершуються монтажні роботи. Чотири вінілові плакати з іменами, портретами та зазначенням подвигів героїв стоятимуть біля Меморіалу Слави на Виставці. Їх планують вcтановити до дня визволення Хмельниччини від німецько-фашистських загарбників 25 березня.
– Справа в тому, що наш Меморіал Слави не має серця. Там є тільки імена двох военачальників – Ватутіна та Жукова, а імена простих солдатів, де вони? Є тільки генерали… Але ж саме солдати виходили на передову, на лінію вогню, ставали під кулі, захищаючи рідну землю, – зі сльозами на очах каже Микола Рязанцев.
Аби втілити проект у мраморі, потрібно багато коштів, та зараз, у зв’язку із нестабільною ситуацією в країні, це неможливо, зізнається ветеран, тож конструкція стел поки що буде тимчасовою.
У списку 25-ти героїв Алеї Слави, яка носитиме назву «Герої Радянського Союзу. Місце подвигу – Хмельниччина», і артилеристи, і танкісти, і льотчики, і партизани, і розвідники.
Серед них – танкіст Петро Єлькін та льотчик Петро Литвинов, які загинули у боях за визволення Хмельниччини.
– Зараз багато вулиць міста, що пов’язані з комуністичним минулим, будуть перейменовувати, і я виступив перед міською радою з пропозицією присвоїти двом з них імена героїв – Єлькіна і Литвинова. Вони віддали свої життя, йдучи на таран із ворожою технікою. Один згорів живим у танку, а другий – у літаку, – розповідає учасник війни. – Хіба не заслуговують вони на те, щоб їх імена носили вулиці Хмельницького?