Страта

Вірш присвячується тим, хто вижив під час Холокосту і знайшов в собі сили боротись і не здаватись.

Розривалися нерви і жили,
Чорний кужіль блакить заснував,
Ще коли ви й шли до могили,
Сам Господь на вас руку поклав.

Люди падали кров’ю облиті
Як палив автомат із плеча
Ви упали також як убиті
Але в тілі лишилась душа

Чи на рати, чи для Божої слави
У собі приплив ви знайшли
Серед трупів з могил піднялись
І, мов привид безстрашно пішли

Йшли в ночі окривавлені голі
Між кущів пробирались. Не зна.
Чи йдете на смерть, чи до волі
Врятуватись лиш думка одна.

Тож спасибі, ще люди є добрі
Пригостили і дали вбрання
– То були ризики благородні
Ви про них пам’ятайте щодня,

А живете, приходите вранці
На горбок поміж кленів сумних
Щоб вклонитись тут батьку і ненці
Слава Богу, що Ви не між них.

Автор: Петро Савчук

Вірш передала Красиліському державному районному архіву Фаїна Грубер.

strata

Источник: Красилівський державний районний архів

Вам нравится сайт Красилов Еврейский?

Вы можете помочь развитию проекта. Я хочу помочь!

Share on facebook
Share on twitter
Share on vk
Share on odnoklassniki
Share on email
Share on print
Рекомендуем прочитать

Оставьте комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *