Коротка хронологія Голокосту на Красилівщині

В Манівецьких братських могилах лежать не тільки мешканці Кульчинського гетто, а й Красилівського. Чомусь про це забувають і не говорять.

Чому саме в Красилові і Кульчинах сформували гетто?

Тому що саме в цих населенних пунктах була найбільш численна єврейська громада зі своїми синагогами та молитовними будинками.

Кульчинське та Красилівське гетто булио створені на початку 1942 р. В Красилівське гетто потрапили євреї Красилова та Кузьмина, а в Кульчинське гетто були переселені кульчинські євреї, євреї з с.Манівці, смт.Антоніни і ін.

1 травня 1942 року в с.Великі Орлинці створюється Трудовий табір, куди з обох гетто відправляють євреїв для участі у різних роботах. В обох гетто залишились тільки жінки, діти та люди похилого віку.

В липні 1942 року з трудового табору, та з обох гетто євреїв почали доправляти в тимчасовий табір в с.Манівці (колишнє Старокостянтинівське військове підсобне господарство).

17 липня 1942 р. всіх євреїв, які були в тимчасовому таборі (с.Манівці) на вантажівках вивезли до двох ям, що вже були вириті у лісі…

Людей розстрілювали етапами. Саме місце розстрілу було оточене подвійнем кільцем з німців і поліцаїв.

Уникнути загибелі вдалось тільки декільком особам: Вайнер Аркадій – випригнув з машини, коли його і всю його родину везли до місця розстрілу; Фаїна Грубер – впала в яму живою і вночі вибралась з неї; Бася Тенцер (Шустерман) – впала живою в яму і вночі також вибралась з неї.

А в вересні 1942 р. розстріляли євреїв-робітників (третя могила на полі с.Росолівці), які ще перебували в Красилівському та Кульчинському гетто. Перед самою відправкою в Манівці 30 чоловік спробували вирватись з Красилівського гетто, але майже всі загинули. Вдалося втекти тільки Мойше Кацу.

Кульчинське гетто проіснувало до кінця вересня 1942 року (за деякими джерелами гетто проіснувало до середини 1943 р.) В самих Кульчинах розстріли євреїв проводились на протязі 1941-1942 р. Біля меморіалу воїнам-односельчанам в с.Кульчини є територія на якій знаходяться могили розстріляних євреїв. Уникнути розстрілів вдалось в’язню Кульчинського гетто Броніславі Гінгольд і Петру Вайнеру. Основну частину євреїв – в’язнів Кульчинського гетто німці розстріляли в липні 1942 р. в лісі с.Манівці.

Відомо про вбитих дітей в Красилові, що були від змішаних шлюбів. 28 лютого 1944 р. красилівські поліцаї за власною ініціативою, перед самим звільненням Красилова за містом закопали живими групу дітей (10-12 чол.), в яких батько був євреєм (батьки служили на війні). Ці діти були з різних сіл навколо Красилова.

Євреї, які вижили, після війни давали свідчення в справах над поліцаями. Завдяки їм, було точно визначене місце розстрілів єврейского народу на Красилівщині.

Ось, така коротка хронологія тих страшних подій.

Згідно документів, що знаходяться в Хмельницькому та Красилівському державних архівах, в Манівцях та Росолівцях розстріляли близько 4800 – 5000 євреїв.

І це історія не тільки євреїв, це наша спільна історія. І ми маємо цю історію пам’ятати.

Вам нравится сайт Красилов Еврейский?

Вы можете помочь развитию проекта. Я хочу помочь!

Share on facebook
Share on twitter
Share on vk
Share on odnoklassniki
Share on email
Share on print
Рекомендуем прочитать

Оставьте комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *