Коротка хронологія Голокосту на Красилівщині

В Манівецьких братських могилах лежать не тільки мешканці Кульчинського гетто, а й Красилівського. Чомусь про це забувають і не говорять.

Чому саме в Красилові і Кульчинах сформували гетто?

Тому що саме в цих населенних пунктах була найбільш численна єврейська громада зі своїми синагогами та молитовними будинками.

Кульчинське та Красилівське гетто булио створені на початку 1942 р. В Красилівське гетто потрапили євреї Красилова та Кузьмина, а в Кульчинське гетто були переселені кульчинські євреї, євреї з с.Манівці, смт.Антоніни і ін.

1 травня 1942 року в с.Великі Орлинці створюється Трудовий табір, куди з обох гетто відправляють євреїв для участі у різних роботах. В обох гетто залишились тільки жінки, діти та люди похилого віку.

В липні 1942 року з трудового табору, та з обох гетто євреїв почали доправляти в тимчасовий табір в с.Манівці (колишнє Старокостянтинівське військове підсобне господарство).

17 липня 1942 р. всіх євреїв, які були в тимчасовому таборі (с.Манівці) на вантажівках вивезли до двох ям, що вже були вириті у лісі…

Людей розстрілювали етапами. Саме місце розстрілу було оточене подвійнем кільцем з німців і поліцаїв.

Уникнути загибелі вдалось тільки декільком особам: Вайнер Аркадій – випригнув з машини, коли його і всю його родину везли до місця розстрілу; Фаїна Грубер – впала в яму живою і вночі вибралась з неї; Бася Тенцер (Шустерман) – впала живою в яму і вночі також вибралась з неї.

А в вересні 1942 р. розстріляли євреїв-робітників (третя могила на полі с.Росолівці), які ще перебували в Красилівському та Кульчинському гетто. Перед самою відправкою в Манівці 30 чоловік спробували вирватись з Красилівського гетто, але майже всі загинули. Вдалося втекти тільки Мойше Кацу.

Кульчинське гетто проіснувало до кінця вересня 1942 року (за деякими джерелами гетто проіснувало до середини 1943 р.) В самих Кульчинах розстріли євреїв проводились на протязі 1941-1942 р. Біля меморіалу воїнам-односельчанам в с.Кульчини є територія на якій знаходяться могили розстріляних євреїв. Уникнути розстрілів вдалось в’язню Кульчинського гетто Броніславі Гінгольд і Петру Вайнеру. Основну частину євреїв – в’язнів Кульчинського гетто німці розстріляли в липні 1942 р. в лісі с.Манівці.

Відомо про вбитих дітей в Красилові, що були від змішаних шлюбів. 28 лютого 1944 р. красилівські поліцаї за власною ініціативою, перед самим звільненням Красилова за містом закопали живими групу дітей (10-12 чол.), в яких батько був євреєм (батьки служили на війні). Ці діти були з різних сіл навколо Красилова.

Євреї, які вижили, після війни давали свідчення в справах над поліцаями. Завдяки їм, було точно визначене місце розстрілів єврейского народу на Красилівщині.

Ось, така коротка хронологія тих страшних подій.

Згідно документів, що знаходяться в Хмельницькому та Красилівському державних архівах, в Манівцях та Росолівцях розстріляли близько 4800 – 5000 євреїв.

І це історія не тільки євреїв, це наша спільна історія. І ми маємо цю історію пам’ятати.