Пам’ятник загиблим євреям Славутчини

А неподалік від пам’ятника радянським військовополоненим знаходиться інший – Пам’ятник загиблим євреям Славутчини від рук німецько-фашистських окупантів і поліцаїв в роки Великої Вітчизняної війни.

25 червня 1942 року, німецько-фашистські окупанти при активному сприяні української поліції ліквідували гетто. На території колишньої військової бази було розстріляно близько 5 тисяч євреїв.

Фото (Микола Пекарський)

Invalid Displayed Gallery

Казимир Шептицький повідомив, що під час ліквідації гетто, євреїв зібрали в колону і погнали до башні, яка знаходилась неподалік від Гросс-лазарету (див. фото вище). Частину з них загнали всередину цієї башні та закрили двері. Башню наповнили людьми до самого верху. Нещасні вмирали від задухи та від голоду. Сміливці які вистрибували із башні потрапляли на гострі прути, які були спеціально вкопані для цих цілей біля башні. Крики людей в башні змішувались з криками та кулеметними чергами, які лунали неподалік. Через два тижні крик страждених в башні припинився.

А на місті колишнього славутського гетто під сумними вербами стоять дві мовчазні менори: одна маленька, а друга велика. Маленьку менору виготовили ковалі заводу ЗБК для пам’яті загиблим єврейським дітям. Близько 500 дітей фашисти та поліцаї вбили в перші дні окупації. Маленьких діточок кидали в криницю, на місці якої сьогодні стоїть маленька менора.

17 травня 1990 року, Виконком Славутської міської ради народних депутатів прийняв рішення “Про увіковічнення пам’яті жертв фашизму на території району”. В кожну першу неділю серпня відзначається день вшанування пам’яті жертв фашизму.