Новини

Новини

В Хмельницькому відбувся круглий стіл “Витоки, становлення та утвердження православ’я на Поділлі – Хмельниччині”

26 липня 2018 р. з нагоди 1030-річчя Хрещення Русі в Хмельницькій обласній універсальній науковій бібліотеці відбувся науковий круглий стіл “Витоки, становлення та утвердження православ’я на Поділлі – Хмельниччині”.

В круглому столі взяли участь науковці, краєзнавці, представники духовенства, влади, громадських організацій та музейних установ.

DSC_0011

Захід відкрила директор Хмельницької обласної універсальної наукової бібліотеки Катерина Чабан. Вона привітала всіх присутніх, оголосила тематику круглого столу та його регламент.

DSC_0007

З вітальним словом від Управління культури, національностей, релігій та туризму Хмельницької облдержадміністрації виступив Володимир Захар’єв.

Володимир Захар'єв

Про Християнство на теренах Давньої Русі до святих рівноапостольних князів Володимира та Ольги розповів клірик Хмельницької єпархії УПЦ Сергій Причишин-Кліновський. Спікер торкнувся теми поширення Євангелія аж до “краю землі”, як це представляли собі античні письменники коли мали на увазі територію сучасної України.

DSC_0015

Блаженний Теодорит оповідає, що св. Іван Золотоустий посилав своїх місіонерів до грецьких сусідів — кочовиків-скіфів, що жили біля Дунаю, і вони проповідували там християнство й закладали церкви. Взагалі багато церковних письменників III — IV ст., наприклад Тертуліян (помер 240 р.), Афанасій Олександрійський (помер 373 р.), Іван Золотоустий (помер 407 р.) та блаженний Єроним (помер 420 р.), розказуючи про поширення християнства по світу, називають у числі народів, де прийнялося християнство, і скіфів чи сарматів.

Але, як зазначив Сергій Причишин-Кліновський, внаслідок Великого переселення народів первісне християнство не збереглося. Його відродження на теренах Русі ми бачимо вже в IX ст.

Юрій Блажевич, кандидат історичних наук, голова Хмельницької міської організації Національної спілки краєзнавців України розповів про дитинство, юність, життя та одруження Володимира Великого. Перед Володимиром постало питання вибору одного з єдинобожних віровчень як державного. Після довгих вагань Володимир Святославич разом з оточенням зупинив свій вибір на православ’ї — східної частини Римської імперії, віровченні найвпливовішої наддержави тогочасного світу. Володмир Великий зробив християнство державною релігією. Саме Володимиру належить першість у відкритті недільних шкіл при християнських храмах.

DSC_0021

Про непрості відносини між Українським православним духовенством та Московією в XVII ст. розповіла кандидат історичних наук Надія Стеньгач. В цей період українців вперше починають називати малоросами, також з’являється термін “руський”, що ускладнює ототожнення, а українських церковних науковців запрошують до Москви.

DSC_0024

Термін “малороси” походить від топоніму Мала Русь. Назва Мала Русь виникла у на початку XIV століття у Візантії для визначення Галицько-Волинської держави. Проте ця назва не набула широкого розповсюдження. Відродження цього терміну, в кінці XVI століття, пов’язують з необхідністю зносин з Московією з дотриманням дипломатичного етикету, так як у той час і московський цар i патріарх Московський носили титул “Всея Руси”. Утворена з Малої Руси назва Малоросія почала вживатися з XVII століття, але стосувалася тільки Лівобережної України — Гетьманщини. У XIX на початку XX століть у Російській імперії назву Малоросія застосовували, як до всієї України так і лише для лівобережних Полтавської, Чернігівської та Харківської губерній. Згодом цей термін почав набувати образливих рис, як позначення меншовартості, в порівнянні з етнонімом великороси.

Марія Добровольська, директор музею “Православ’я Поділля” ознайомила учасників круглого столу з експозиціями фонду музею. Вона зазначила, що Поділля мало відчутний позитивний вплив на розвиток Православ’я в Україні та підкреслила велику роль в цьому Митрополита Київського і всієї України Блаженійшого Володимира, який до речі, є уродженцем с.Марківці (Летичівський район, Хмельницької області).

Марія Добровольська, директор музею “Православ’я Поділля”

Про діяльність церков Хмельниччини в умовах нацистського окупаційного режиму розповів Юрій Олійник, начальник відділу Державного архіву Хмельницької області. Сумним фактом було те, що під гаслами про свободу релігії, яку проголошували нацисти приховувалась відверта нацистська пропаганда. Але, разом з тим, в цих умовах на Хмельниччині починають відкриватись та діяти монастирі і храми.

Юрій Олійник, начальник відділу Державного архіву Хмельницької області

Олександр Дацюк, протоієрей, секретар Хмельницької єпархії УПЦ торкнувся теми існування Хмельницької єпархії УПЦ в період відродження (1989 -2018 рр.) та 25-річчя перебування на Хмельницькій кафедрі Митрополита Антонія (Фіалко).

Олександр Дацюк, протоієрей, секретар Хмельницької єпархії УПЦ

У рамках круглого столу про збереження храмів на Хмельниччині розповів завідучач Відділу охорони пам’яток в Хмельницькій області Сергій Шпаковський. За його словами, сьогодні в Хмельницькій області 238 храмів отримало пам’яткоохоронний статус і ця робота триває. Добрим знаком є збільшення інтересу українського суспільства до своєї історії, мови та культури.

Завідучач Відділу охорони пам'яток в Хмельницькій області Сергій Шпаковський

Володимир Захар’єв повідомив про те, що його редакційно-видавнича група працює над випуском Тому зводу пам’яток історії та культури України (Хмельницька область). Він сподівається, що подоляни побачать цей випуск вже в наступному році.

DSC_0048

Маковська Валентина (заступник директора з наукової роботи Хмельницької ОУНБ) та Ткачук Ольга (завідуюча відділу абонемента) представили релігієзнавчі видання які є у фондах Хмельницької ОУНБ та презентували книжкову виставку “Хрещення України-Русі – доленосна подія для українського народу”.

Маковська Валентина (заступник директора з наукової роботи Хмельницької ОУНБ)

Ткачук Ольга (завідуюча відділу абонемента)

Фотослайдер

Круглий стіл - 1030 р Хрещення Русі

Всі фото

Допомогти проектуВам подобається сайт Красилів Єврейський? Ви можете допомогти розвитку проекту.
Я хочу допомогти!

Краєзнавець, редактор сайту. Досліджую історію рідного краю та Голокост на Красилівщині. Займаюсь відновленням пам'яток історії.