Зруйноване та забуте польське кладовище

Спогади І.О.Микульського

Пам’ятаю в дитинстві (до 1930-х рр. – примітка автора), ми діти, ходили і на цвинтар, бо там на католицькому цвинтарі був склеп, де був похований доктор Гавронський. Домовина з скляним віком стояла на металевому столі, поряд на високій тумбі стояв масивний годинник. В склеп вели сходи і металічні двері. Ну, ми діти тихенько постоїм і вийдем.

Поряд склепу з північної сторони стояли два найбільших пам’ятники: один десь метрів чотири висотою з червоного полірованого граніту, другий чуть нижчий з білого мармуру. Сам цвинтар був впорядкований. По центру цвинтаря була ялинкова алея висипана піском.

Коли в тридцять шостому-сьомому роках почалися масові репресії і позакривали церкви, костьоли, синагоги, вандали почали спуштовувати цвинтарі, відкопувати могили в пошуках золота, на людей напало якесь потьмарення після голодомору.

В ті роки я вже знав латинський алфавіт і міг прочитати надписи на пам’ятниках. Ті великі пам’ятники стояли на могилах Грохольських…

Джерела:

Д.Я.Северенюк, «Кульчини (історія села з найдавніших часів до початку XXI століття)», ст.91

Від редакції:

Сьогодні в Кульчинах територія польського кладовища заросла деревами та кущами. Залишилось декілька повалених надгробних каменів та числені невеликі ями, що залишились від зруйнованих склепів.

Остатки от польского кладбища

Розташування на мапі

Підписатися
Сповістити про
guest

0 коментарів
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі