Статьи | Новости

Вірш присвячується тим, хто вижив під час Холокосту і знайшов в собі сили боротись і не здаватись.

Розривалися нерви і жили,
Чорний кужіль блакить заснував,
Ще коли ви й шли до могили,
Сам Господь на вас руку поклав.

Люди падали кров’ю облиті
Як палив автомат із плеча
Ви упали також як убиті
Але в тілі лишилась душа

Чи на рати, чи для Божої слави
У собі приплив ви знайшли
Серед трупів з могил піднялись
І, мов привид безстрашно пішли

Йшли в ночі окривавлені голі
Між кущів пробирались. Не зна.
Чи йдете на смерть, чи до волі
Врятуватись лиш думка одна.

Тож спасибі, ще люди є добрі
Пригостили і дали вбрання
— То були ризики благородні
Ви про них пам’ятайте щодня,

А живете, приходите вранці
На горбок поміж кленів сумних
Щоб вклонитись тут батьку і ненці
Слава Богу, що Ви не між них.

Автор: Петро Савчук

Вірш передала Красиліському державному районному архіву Фаїна Грубер.

strata

Источник: Красилівський державний районний архів

Помощь проектуВам нравится сайт Красилов Еврейский? Вы можете помочь развитию проекта. Я хочу помочь!


Похожие записи: