Фельштин

Фельштин

Добавлено: 13-10-2016 Изменено: 14-10-2016

Сучасна назва — с.Гвардійське (Хмельницький район, Хмельницька область, Україна).

с.Гвардійське

Засноване Миколаєм Гербуртом як містечко Фельштин (Фельдштин) у 1584 році. Засновник містечка — галицький підкоморій Миколай Гербурт — мав чеське походження та прибув на Поділля з польсько-німецької Сілезії. Родове гніздо Гербуртів у Моравії мало назву «Фельштин» (тепер це громада Богушов), і ностальгія за рідними землями підказала йому таку назву для нового населеного пункту.

Гвардійське отримало свою теперішню назву в 1947 році на честь Першої гвардійської загальновійськової та Третьої гвардійської танкової армій. Після розпаду СРСР сільська громада зверталася до влади з проханням повернути селу історичну назву, однак безрезультатно.

Крім Фельштина на Поділлі, Гербурти заснували іще одне поселення з ідентичною назвою в Україні, але і його перейменували за радянських часів. Тепер це село Скелівка Старосамбірського району на Львівщині.

Місто закладене на місці колишнього поселення Доброщани, яке перед тим було знищене татарами. Дозвіл на будівництво поселення та дерев’яного замку, як і Магдебурзьке право, були надані Стефаном Баторієм в Любліні. Замок був приблизно такий, як на той час в Сатанові, Городку, Гусятині, Ярмолинцях, Зінькові, Чорному Острові. На свято трьох Королів (Йордань) та на Святу Трійцю у містечку відбувались ярмарки, більше того — Стефан Баторій звільнив поселенців від податків та повинностей.

Залишки замкових валів досі можна побачити — вони оточують шкільний спортивний майданчик (ці відомості про залишки валів взяті з інших джерел).

Євреї Фельштину

У Фельштині проживала значна частка євреїв.

Євреї оселилися тут в першій половині XVIII ст. (469 чол. в 1765 г.), на 1897 р. чисельність єврейського населення становила 1885 чоловік — 95% всього населення містечка.

У 1889 р. були 4 синагоги, хедери. В кін. 19 ст. рабином був Ісроель Кутівер, з 1904 р. — його син Мордехай Кутівер. До 1919 р рабином в Фельштині був Довід-Шлойме Новоселер.

У 1913 р. євреям належала 21 мануфактура, були 5 синагог, мікви і хедери. Євреї у містечку переважно були перекупниками худоби, торгівцями в крамницях, шили одяг та обробляли шкіри.

У ХІХ столітті тут проживало 2994 особи, з них євреїв — 1220.

16 лютого 1919 року війська Директорії (петлюрівський погром) влаштували в Фельштині різанину, під час якої загинула третина єврейського населення (686 чол., в т.ч. близько 200 дітей). Ця подія увійшла в історію як «Фельштинська трагедія». По числу жертв Фельштин стоїть на другому місці після Проскурова.

У 1923 р. в містечку проживало 1003 єврея, що становить більшість місцевого населення.

У 1920-х рр. створені осередок Євкомола (18 чол.), єврейський піонерзагін (70 підлітків), хата-читальня обслуговувала 50 читачів-євреїв, працювали єврейський клуб і єврейська школа (закрита в кін. 1930-х рр.)

У Фельштині навіть були дві сільські Ради: українська та єврейська.

В лютому 1942 р. біля 300 євреїв були відправлені на в с.Мацьківці на будівництво дороги. Більшість з них померло через важкі умови праці.

У 1942 р. майже всі євреї були знищені у Гелетинському лісі.

Тих хто, залишився в живих (також тих, хто був зайнятий на будівництві дороги) знищили в Проскурові восени 1942 року. Вижило 4 єврея.

Після звільнення села частинами Червоної Армії в Фельштин повернулося кілька уцілілих єврейських сімей.  У 1970-80-х рр. всі євреї Гвардійського виїхали до Ізраїлю.

Навесні 2007 року нащадки євреїв Фельштина на згадку про події, які відбувалися під час Другої світової війни, встановили пам’ятний знак на старому єврейському кладовищі. У травні 2010 року представниками фельштинської громади в США, очолюваної Мелом Вербахом, разом з хмельницьким равином та представниками єврейської громади міста Хмельницького, його було освячено та проведено поминальний молебень.

Костел

Біля 1594 року коштом Миколая Гербурта збудували дерев’яний костел Святого Войцеха. Відбудова костелу після часів турецької влади на Поділлі відбулася у 1722 році. Кам’яний костел розпочала будувати у 1753 році Мар’яна Граб’янчина із роду Калиновських.

Костел Святого Войцеха
Костел Святого Войцеха

В.Лукін в своїй книзі «100 еврейских местечек Украины. Подолия» пише, що в селі збереглося декілька єврейських будинків, є руїни камінної синагоги 19 ст., та збереглося декілька мацейв на єврейському майже розореному кладовищі.

Що на сьогодні збереглося? — Потрібно досліджувати на місці.

Фотогалерея:

Flickr Album Gallery Pro Powered By: Weblizar

Помощь проектуВам нравится сайт Красилов Еврейский? Вы можете помочь развитию проекта. Я хочу помочь!