Болоховская земля

Двохденна велоподорож городищами Болохівської держави

Добавлено: 09-08-2016 Изменено: 22-05-2017

Болохівська земля (Болоховська земля, Болохівщина) — давньоруська історико-географічна область XII — XIII століть. Межувала з Галицьким, Волинським і Київським князівствами.

Більше про Болохівську землю можна прочитати в Вікіпедії та тут.

Ціль поїздки:
Відвідати городища та залишки укріплень, які складалися з валів та ровів в населених пунктах Меджибіж, Суслівці, Кудинка, Тележінці, Морозівка, Берегелі, пам’ятний знак на місці Пилявецької битви, могилу козацького полковника Івана Ганжі.

Я виїхав з Красилова о 5:00, заїхав в с.Борисово набрав води з криниці і в спокійному темпі поїхав на Хмельницький.
На Виставці приєднався до групи (Юрій, Микола та Руслан) і біля 8:00 поїхали в Меджибіж.

 

Тривалість поїздки: 2 дні (6-7 серпня).
Дистанція: близько 167 км. (200 км. я проїхав).
Ночували в с.Чехи (село в Старосинявському районі Хмельницької області).
Трек та повна фотогалерея під записом.

Меджибіж

В ХІІІ столітті Меджибіж належав до Болохівської землі. У першій половині ХІІ ст. цей населений пункт був центром Південнобузької волості Київської землі. Мав дерев’яну фортецю з земляними валами (була знищена за часів боротьби Данила Романовича (Галицького) з монголо-татарами 1241 року). Наслідком тієї війни було знесення всіх укріплень руських міст близько 1255 року. Після цього край потрапив під безпосередню владу татар, залишався під нею майже 100 років.

Замок Ракочі (15-16 ст.)

DSC_0011

За р.Божком містився, за місцевими переказами, т.зв. «замок Ракочі». На цьому місці було наприкінці 19 ст. видно руїни замку з вежею. Замок був знищений турками. Від Меджибізького замку до «замку Ракоці», за переказами, веде підземний хід, в якому люди переховувались від турків, татар.

Більше про Замок Ракочі тут.

Городище в с.Суслівці

На правому березі ріки Південний Буг, на південній околиці Суслівців – трипільське поселення. В центрі населеного пункту за двісті метрів від мосту – черняхівське поселення. Ще одне поселення цього ж часу зафіксовано на лівому березі Південного Бугу, на дорозі від села Суслівці до плотини електростанції села Щедрова. На березі річки, біля мосту і на городах – залишки давньоруського, а трохи на південь – черняхівського поселень. Виявлено також декілька курганів. На лівому березі ріки Південний Буг, навпроти південо-західної околиці Суслівці, в урочищі Вали – давньоруське городище ХІІ – ХІІІ століть. Розвідкові розкопки, які здійснив в 1974 році М.Лозінський, дали типові знахідки ХІІ – ХІІІ століть – кераміку, уламки срібних браслетів, наконечник стріли чотирьохгранного типу. (Джерело: zamky.com.ua)

Городище (12 ст.)

Цвинтарисько на древньому городищі

Літописне Городище «Кудин» с.Кудинка

Давньоруське городище ХІІ – ХІІІ століття міста Кудина, згадуваного в літописах в 1241 року (на західній околиці с.Кудинка Летичівського району Хмельницької області в урочищі Вали.). Воно належить до укріплень дводольного планування. Збереглися п’ять рядів валів і ровів, кінці яких спадають до урвища лівого берега р.Південний Буг. У північно-східній частині знаходиться в’їзд.
Збереглися напівкруглий дитинець розмірами 50 на 60 метрів та п’ять ліній валів і ровів, які, охоплюючи дитинець із заходу, півносі, сходу, кінцями примикають до річки. Розвідковими розкопками 1953 року виявлено культурний шар ХІІ – ХІІІ століття, в якому знайдено господарсько-побутові речі та наконечники стріл.

Літописне Городище "Кудин"

Літописне Городище "Кудин"

 

Кармелюкове крісло

Урочище «Кармелюкове крісло» розташоване на правому березі р. Південний Буг, біля сіл Новоконстянтинів і Кудинка Летичівського району. За легендою це було місце відпочинку Устима Кармелюка.
На лівому березі річки розташована ділянка кар’єру, де прослідковуються відслонення гранатів у граніті, чорнокіту та рогово-обманково-біотитового гнейсу. Дана ділянка взята під охорону, як геологічна пам’ятка місцевого значення.
Дане урочище є чудовим об’єктом для походу вихідного дня.

Кармелюкове крісло

Ночівля в с.Чехи

Ночівля в с.Чехи

Мої колеги спали під відкритим небом, а я в наметі. Звечора впала роса і мені не хотілось бути мокрим. Але мої попутники сказали, що спали добре.

Городище Вали, с.Теліжинці

Знаходиться на мисовому виступі правого берега р.Ікви, навпроти села Теліженці Старосинявського району Хмельницької області. Являє собою рештки земляно-дерев’яної фортеці і прилеглого до неї неукріпленого селища. Площа укріплення 3,5 га, площа селища 23 га. Центральна частина, або дитинець, укріплена трьома лініями валів і ровів, кінці яких сплановані на північ, майже впритул до берегових схилів річки Ікви. Селище знаходиться з напільного боку, звідусіль охоплюючи дитинець. На заході його територія поширена аж до правого берега струмка Віднога. Із півдня і південного сходу селище обмежене будівлями с.Іванківці та лісозахисною смугою, що тягнеться від Іванковець до греблі теліженецького ставу.
Археологічні роботи велися як у фортеці, так і на території селища. Зокрема, у 1973-1975 роках вони проводилися у північній частині укріплення. Далі, аж до 1984 року включно, їх здійснювали у центральній і південно-західній частині пам’ятки. У 1989 році розкопувалася територія селища у місці прилягання його до зовнішнього валу з південного заходу.
У ході робіт фортецю досліджено на площі більш як 0,5 га. Під час розкопок з’ясувалося, що фортифікаційна система городища є комбінованою, складаючись із трьох оборонних ліній. Внутрішня, зокрема, являє собою ряд дубових клітей, які півкільцем охоплюють двір фортеці з напільного боку. Замикала цю конструкцію лінія чотиристінних зрубів, які, разом із частоколом, закривали доступ на територію фортеці від річки Ікви. Зовнішньою фортифікаційною лінією є земляний насип і рів. По гребеню тягнувся дерев’яний частокіл, виявлений на дні рову у вигляді згорілих брусів. (Джерело: forum.zamki-kreposti.com.ua)

Городище Вали, с.Теліжинці

Сховались від дощу біля с.Миколаївка
Сховались від дощу біля с.Миколаївка.

Курган пам’яті у полі за Пилявою

Битва під Пилявцями (11 — 13 (21 — 23) вересня 1648 року) — переможна битва української армії, очоленої гетьманом Богданом Хмельницьким, проти польських військ під Пилявцями (тепер — село Пилява Старосинявського району Хмельницької області).

Інша версія: саме під Пилявкою (а не під Пилявою) Богдан Хмельницький у вересневі дні 1648 року дав переможний бій польській шляхті.

Курган пам’яті у полі за Пилявою

Пам’ятний знак на місці загибелі полковника Івана Ганджі 11 вересня 1648 року поблизу с. Пилява Хмельницької обл. Іван Ганджа загинув у Пилявецькій битві 1648 року (зрадливо вбитий на герці).

DSC_0129

Городище в с.Морозівка

с.Морозівка, Старокостянтинівського р-ну. Округле городище розмірами 90 на 50 метрів.

Городище

В городище в с.Берегелі я вже не поїхав. Але, планую туди поїхати найближчим часом.

Взагалі, в планах відвідати городище в с.Семиреньки (дерев’яна церква, городище та кургани), городище в Берегелях, та хрест за с.Маломолинці.

 

Всі фото тут.

Трек:

Помощь проектуВам нравится сайт Красилов Еврейский? Вы можете помочь развитию проекта. Я хочу помочь!
  • Sergey Khomenko

    Доброго дня!

    Перше — величезна дяка хлопцям за ідею і надхнення! Скориставшись вашими напрацюваннями ми й собі вчинили надчудову і над цікаву мандрівку вашим напрямком! Що з того вийшло — поки світлини і напрацьований відеоматеріал, з якого неодмінно буде чергова серія до нашого проекту.

    https://goo.gl/photos/iQN7rbx1rgW8LUu76

    А ще у нас вже є перша серія по згадуваній Болоховщині — якщо цікаво — прошу 🙂

    https://www.youtube.com/watch?v=ArH_oOpffQE